Ќа м≥тинги ход¤ть одн≥ Ц голосують ≥нш≥
Ќещодано сп≥лкувавс¤ з колегою, заговорили про кињвськ≥ проблеми, про неспод≥ван≥ трансформац≥њ позиц≥й де¤ких депутат≥в у ињврад≥, ¤к≥ ран≥ше голосували дружно ≥ за вид≥ленн¤ земл≥ студентам, ≥ за все ≥нше, а нин≥ засуджують ц≥ д≥њ, прикидаючись шлангами. “ак от, перше њњ питанн¤: Ђј ти не знаЇш, музењ з Ћаври виселили?ї я питаю:
Ђ“и скажи, у тебе в п≥дТњзд≥ чисто?
ЂЌ≥, але мене влаштовуЇї, - в≥дпов≥даЇ.
Ђ ому належить службове житло у твоЇму будинку Ц це ж колективна власн≥сть, а отже ≥ тво¤ частинка там Ї? як ви ним розпор¤джаЇтесь?ї
Ђя не знаюЕї
Ђ оли у вас у будинку був останн≥й суботник, збори мешканц≥в?ї
Ђ“а ти що, ¤ нав≥ть сус≥д≥в по поверху не знаю!ї
Ђ“од≥ у мене питанн¤, чому тебе за таких обставин б≥льше ц≥кавл¤ть музењ у Ћавр≥ н≥ж власний п≥дТњзд?ї
ЂЌу це ж культура, спадщинаЕї
« цим погоджуюсь. “≥льки чи не здаЇтьс¤ ус≥м нам, шановн≥ ки¤ни, що навести лад у сфер≥ культури ≥ спадщини зможуть лише т≥, хто здатен навести лад у власному п≥дТњзд≥? Ќе в≥ритьс¤, що людина, у ¤коњ не вистачаЇ сил познайомитись з сус≥дами, вийти на суботник, щось сп≥льно зробити на локальному р≥вн≥ може вир≥шувати так≥ глобальн≥ проблеми, ¤к музењ в Ћавр≥.
„ас, витрачений на марш захисник≥в иЇва можна було б витратити на те, щоб познайомитис¤ з сус≥дами, опитати њх на предмет, чи не хот≥ли б вони вийти на суботник, прибрати територ≥ю б≥л¤ будинку. ћожливо зам≥сть марширувати можна з≥брати збори мешканц≥в будинку ≥ проголосувати за створенн¤ ќ—ЅЅ.
„ому на це часу не вистачаЇ, натом≥сть на марш людина йде. “а тому що вир≥шенн¤ проблем свого будинку - це конкретна справа. “ут треба докласти сил, моральних ≥ ф≥зичних.
«вичайно, можна ≥ дал≥ ходити на м≥тинги проти забудови, збирати марш≥ захисник≥в иЇва. ÷е чудова масовка дл¤ де¤ких депутат≥в, ¤к≥ ран≥ше голосували за те, проти чого нин≥ марширують. ™диний результат таких д≥й Ц фотограф≥¤ депутата Ц опозиц≥онера на фон≥ учасник≥в маршу, надрукована за грош≥ у газет≥ та викладена безкоштовно у фейсбуку. „и ц≥Їњ мети прагнуть учасники маршу? ƒумаю н≥.
ќтож до вашоњ уваги перел≥к корисних справ, ¤к≥ можна зробити у час, ¤кий ви ран≥ше присв¤чували м≥тингам ≥ маршам:
- «найомство з сус≥дами по поверху ≥ домовлен≥сть про вир≥шенн¤ сп≥льних проблем саме на поверс≥. ƒл¤ початку можна написати невеличке оголошенн¤, вказати свою електронну пошту, телефон, але вручити це сус≥дам особисто.
- «найомство з сус≥дами по п≥дТњзду за т≥Їю ж схемою. ѕошук однодумц≥в.
- —творенн¤ ≥н≥ц≥ативноњ групи будинку, ¤ка виступатиме в≥д ≥мен≥ мешканц≥в ≥, за хороших обставин, стане орган≥затором збор≥в з≥ створенн¤ ќ—ЅЅ.
- ќрган≥зац≥¤ суботника з прибиранн¤ прибудинковоњ територ≥њ, п≥дТњзду.
- «б≥р п≥дпис≥в п≥д колективним листом до –ƒј, ƒј≤ в≥д мешканц≥в будинку, м≥крорайону стосовно припиненн¤ паркуванн¤ великовантажного транспорту на проњждж≥й частин≥ вашоњ вулиц≥, стосовно оприлюдненн¤ детального плану територ≥њ вашого м≥крорайону, щоб ви знали, що ще б≥л¤ вас змурують ≥ чи не зТ¤витьс¤ на м≥сц≥, де вам об≥ц¤ли стад≥он, чергова бетонна потвора, або ще г≥рше Ц базар, або автосто¤нка.
ѕерел≥к можна продовжуватиЕ ™ безл≥ч речей, ¤к≥ можна зробити, щоб внести св≥й вклад у наведенн¤ пор¤дку у иЇв≥. “аким чином ви знайдете реальних однодумц≥в, будете вир≥шувати сп≥льн≥ проблеми ≥ ваша активн≥сть змусить ваших сус≥д≥в теж перестати бути аморфним населенн¤м, ¤ке сховавшись за броньованими дверима, бачить житт¤ навколо через шпаринку у двер¤х ≥ телев≥зор. “ам показують марш≥ захисник≥в иЇва ≥ крупно з синхронами(за окрему плату) депутат≥в-опозиц≥онер≥в у червоних штан¤х.
ињв - це ви. ѕочн≥ть з≥ свого. якщо кожен наведе пор¤док у себе вдома буде вр¤тована ≥ решта иЇва.
ўе один момент, ¤кий Ї додатковим аргументом стосовно важливост≥ реальних локальних справ.
«апитайте у учасник≥в наступного маршу захисник≥в иЇва чи ¤коњсь ≥ншоњ масовки Ц чи голосували вони у 2008 роц≥? ” б≥льшост≥ випадк≥в отримаЇте в≥дпов≥дь Ц ЂЌ≥ї. ј чому? Ц спитайте. ЂЅо реЇстрац≥њ кињвськоњ немаЇї - отримаЇте в≥дпов≥дь в≥д чесних людей, або ж в≥д лицем≥р≥в: ЂЅо ¤ принципово ≥гнорую вибориї.
—аме ц≥ люди дали можлив≥сть Ћћ„ перемогти.
–еально у иЇв≥ живе м≥льйон≥в з 4, а то й 5 людей. —аме живе. «розум≥ло, що б≥льш≥сть з них ночуЇ у ≥нших м≥стах, але ∆»¬≈ тут. р≥м того осв≥чена б≥льш≥сть, ¤ка може усв≥домлено голосувати Ќ≈ ћј™ »ѓ¬—№ ќѓ –≈™—“–ј÷≤ѓ, бо живе у зйомних квартирах ≥ не змогла переконати власник≥в квартир зареЇструвати њх, ¤к того вимагаЇ закон.
“обто, дл¤ того, щоб ки¤ни зробили усв≥домлений виб≥р, потр≥бно щоб ус¤ ц¤ маса незареЇстрованих людей перед виборами п≥шла у тервиборчкоми, пот≥м у суди ≥ довела, що вона мешкаЇ саме у иЇв≥ ≥ тут мусить голосувати, а не там, де зареЇстрована.
јЋ≈ ÷≈ ∆ ћќ–ќ ј!!!
«наю по соб≥, бо з 2002 по 2007 роки змушений був перед ус≥ма виборами б≥гати по вс≥х цих ≥нстанц≥¤х, щоб довести, що ¤ таки ки¤нин. ≤ ¤ голосував. “ак, це можливо, але дл¤ цього треба докласти зусиль.
јле ж на м≥тинг сходити легшеЕ
ѕо телев≥зору покажуть, зробив добру справу Ц захищав ињв. –азом з отим депутатом у червоних штан¤х. я маладЇцЕ
Ќе дивуйтес¤, ¤кщо 380 тис¤ч бабусь, ¤к≥ уже у 2006 ≥ 2008 роц≥ обрали Ћћ„ мером, знову це зробл¤ть у 2012. Ѕо на м≥тинги ход¤ть одн≥, а голосувати Ц ≥нш≥. |
