Поки депутати Київради, чиновники КМДА і центральна влада демонструють свою зацікавленість проблемами киян шляхом озвучування якихось глобальних заяв – у районах йде тихий бізнесочок місцевих чиновників, який ґрунтується саме на тому, що ніхто з високого начальства не звертає увагу на ці «дрібниці». На додаток, громадська активність місцевого населення близька до нуля, оскільки населення у цих районах тільки ночує, на жаль.
Чому, наприклад, у Дарницькому районі ми маємо безліч обгороджених будівельним парканом земельних ділянок, на яких уже років п’ять ніхто нічого не будує? Тим часом за парканом відбувається бурхливе життя – туди регулярно заїздять і виїздять престижні авто, там постійно перебуває кілька охоронців… Яскравий приклад – земельна ділянка на вулиці Драгоманова 10. На паркані написано, що будмайданчик належить фірмі НВБК «Відродження» і що будує вона тут житловий будинок з вбудованим магазином. Насправді ж будмайданчик, паркан якого суттєво заважає пішоходам,(адже доводиться заходити утемний тунель і йти по болоту, у яке перетворений тротуар) нині використовується як автостоянка для віп-авто. Куди йдуть кошти? Стоянки за такою адресою немає, отже… Схожа ситуація з будмайданчиком «Київвисотбуду». Вже років 10 стоїть недобудоване бетонне одоробло у мікрорайоні Позняки 4 а, за даними РДА, організація оголошена банкрутом, однак знову спостерігаємо бурхливе життя на будмайданчику. Його використовують як сміттєзвалище для будівельних відходів. Автомобілі зі сміттям пропускають на будмайданчик охоронці. Тут же працює автостоянка, якої документально не існує. І тут стоїть двоповерховий барак–гуртожиток, зведений «Київвисотбудом» для будівельників. Хто там живе і чим ці люди займаються – ні РДА, ні правоохоронці за всі ці роки не зацікавились. А можливо, настільки зацікавились, що готові закривати очі на те, що відбувається? Точно так, як закривають очі на перетворення проїжджої частини вулиці Драгоманова у суцільну автостоянку. Тут стоять вантажівки, які возять сміття на будмайданчик «Київвисотбуду» - про що вже йшлося вище. Їхнє постійне місце дислокації – навпроти церкви-кіоска. Вдень стоять, ремонтуються тут же, на проїжджій частині – вночі вивозять тихенько і безконтрольно сміття. Сюди на відстій заїздять транзитні ваговози, які таким чином економлять на платі за відстій на терміналах та автобазах. Тут же знайшов собі місце автомотлох, який уже ніколи і нікуди не поїде. Наприклад, навпроти будинку №16 вже кілька років стоїть довга вантажівка з причепом – ніхто, мабуть і власник теж – нею не цікавиться. Напередодні трапився інцидент, який сміливо можна вважати наслідком такої ситуації на проїжджій частині. Навпроти будмайданчика по вулиці Драгоманова, 6 була збита жінка. Мабуть, переходячи дорогу, вона не помітила автомобіль, який її збив через обмежений вантажівками огляд. А вранці цю дорогу переходять сотні дітей йдучи в школу…
Ще один вид неконтрольованого бізнесу - кіоски, якими поступово заставляються газони біля будинків №5, 7. Хто видав дозвіл на встановлення кіоску на прибудинковому газоні, не спитавши мешканців? Мабуть той же, хто дозволив відкрити продуктовий магазин без згоди мешканців будинку по вулиці Драгоманова, 6 а. Але в цьому будинку ОСББ «Позняки-комфорт». Позов ОСББ до суду на нахабну власницю нежитлового приміщення виправив помилку районного начальства – магазин не працює, на превеликий жаль будівельників, які там у перервах на обід горілку купували. А от мешканці будинків 7 і 5 тихо собі бурчать між собою, не в змозі організовано виступити проти байдужості, або ж свідомого нахабства власників МАФів і районної влади.
САМЕ НА ЦЮ НЕОРГАНІЗОВАНІСТЬ І РОЗРАХОВАНИЙ ТИХИЙ БІЗНЕС РАЙОННОГО НАЧАЛЬСТВА!!!
Це дуже зручно, коли сусіди, живучи роками поруч, не знають навіть імен одне одного. Дуже зручно, коли мешканці одного будинку соромляться розмовляти один з одним навіть у ліфті. Максимум, на що готові мешканці багатоквартирних будинків спального району – пробурчати крізь зуби «ЗДРСТЬ» - що мало б означати «Добридень, сусідонько». Такий стан речей дає можливість розробляти цілі бізнес-плани, які грунутються саме на роз’єднаності мешканців спальних районів. Вони тому і спальні, бо ми цього хочемо.
Саме тому на будмайданчиках – сміттєзвалища, і гуртожитки для рабів–нелегалів, на дорозі-автобаза, на газоні – МАФи, біля озера Сонячного – все більше закладів громадського харчування, які незрозуміло куди скидають свої відходи…
Саме тому депутати Київради, чиновники КМДА, РДА, можуть не помічати проблеми спальних районів. Немає письмових звернень – немає і проблеми – це думка чиновника.
Минулого року ініціативні мешканці вулиці Драгоманова зібрали більше 300 підписів під зверненням намалювати «зебру» у місці, де щодня маса людей переходить дорогу. Подіяло – намалювали. І неважливо, що вона вже стерлася – важливо, що було звернення і була на нього реакція.
Це означає, що якщо кожен з нас, мешканців Позняків, Осокорків чи будь якого іншого мікрорайону напише у РДА листа у якому попросить вирішити певну проблему мікрорайону – уже буде користь.
Не будьмо байдужими!
До речі у Facebook є обліковий запис Poznyaky-komfort, а також сторінка «Мешканці вулиці Драгоманова» які могли б стати майданчиком для спілкування сусідів. Це треба зробити інакше навіть наші діти думатимуть, що Позняки - спальний мікрорайон. А може ж бути по іншому!
Олександр Івахнюк, мешканець вулиці Драгоманова.